Викладач – це особа, відповідальна за передачу знань і методів мислення учням.

У Франції система освіти складається з трьох рівнів:

1. Початкова освіта (перший рівень освіти): дитячий садок (3 роки), потім початкова школа (5 років). Вчитель початкових класів зазвичай займається з дітьми віком від 2 до 11 років.
2. Середня освіта (другий рівень освіти): коледж (4 роки), потім ліцей (3 роки). Вчитель середньої школи, як правило, займається з дітьми віком від 11 до 18 років.
3. Вища освіта:
   - університети,
   - університетські технологічні інститути (IUT) для коротких навчальних програм професійної підготовки,
   - спеціалізовані школи,
   - вищі школи « grandes écoles » (дуже вибірково), які набирають своїх учнів після 2 років підготовчих класів (CPGE) або після повної загальної середньої освіти...

На початковому та середньому рівні професія вчителя регламентується. Це означає, що застосовуються особливі умови. Тому існує кілька процедур для роботи вчителем. Ці можливості залежать від закладу (державний/приватний) або статусу (постійний/контрактний) викладача.

У французькій початковій та середній освіті слід розрізняти державні та приватні заклади.

• Державні заклади: за їх діяльність і організацію відповідає Міністерство національної освіти.
• Приватні заклади: більшість приватних закладів підписали договір з державою, який зобов'язує їх дотримуватися державних освітніх програм. Ці «контрактні заклади» найчастіше є конфесійними закладами, переважно католицькими, але є також школи інших конфесій або неконфесійні (двомовні, міжнародні школи, школи з новою педагогікою тощо). Вчителі, які працюють у приватному закладі за контрактом, також залежать від Національної освіти, але на них не поширюється той самий правовий режим.

Незалежно від того, чи це державна освіта, чи приватна освіта за контрактом з державою, потрібно розрізняти два типи статусу.

• Перший статус « штатний вчитель » (« enseignant titulaire ») отримується після конкурсного іспиту. Це стабільність, тому що є гарантія постійного працевлаштування. У державній установі штатний вчитель називається « державним службовцем ».
• Другий статус, статус « нештатного вчителя » (« enseignant non titulaire »), залежить від контракту і легше доступний, ніж статус штатного вчителя. Це також пропонує більше гнучкості, але залишається більш нестабільною роботою. У державному закладі його називають « контрактним » (« contractuel »), тоді як у приватному закладі його називають « вчителем на заміні » (« suppléant »).